Керецьківський дошкільний навчальний заклад Керецьківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області

 





Сторінка психолога

 

Нелегкий шлях психолога, тернистий,

Є на шляху чимало перешкод.

А до дитячих душ, часом закритих, але чистих,

Доводиться шукати свій душевний код.

Тоді цікаві оченята стають, як вогники іскристі.

А для психолога це є найкраще свято,

І світ тоді – яскравий і барвистий!

 

1

 

 

Практичний психолог

 Маровді Марина Василівна

Освіта вища, Іванофранківський Університет

ім.. В. Стефаника

Спеціальність : вчитель початкових класів, практичний психолог 

Педагогічний стаж роботи – 7 років, в Керецьківському ДНЗ

4 – роки

 

 Педагогічне кредо : Дитина – неповторна і дивовижна краплинка чистої, живої, джерельної води, яку треба берегти, цінити, любити і лише тоді вона перетвориться в повноводну річку, бездонне море, могутній океан – океан почуттів, емоцій, вражень…».              

 

Проблемне питання : Казкотерапія – як метод формування пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку

НАВІЩО В ДИТЯЧОМУ САДКУ ПСИХОЛОГ?

Основні напрямки в роботі:

  • Психодіагностична робота з дітьми та педагогами.
  • Консультаційна робота групова та індивідуальна з педагогами та батьками.
  • Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота з дітьми.
  • Психологічна просвіта всіх учасників навчально – виховного процесу.
  • Навчальна діяльність психолога. 

 

 

Основні завдання психологічної служби в дошкільному закладі :

 

Метою роботи психологічної служби в дитячому закладі є формування психічно здорової особистості.

Пріоритетним завданням практичного психолога в закладі є допомога у спрямуванні діяльності педагогічного колективу для створення умов, які сприятимуть охороні фізичного і психічного здоров’ я дітей та співробітників забезпеченню їхнього емоційного благополуччя та ефективному розвитку здібностей кожної особистості.

Враховуючи основні річні завдання ДНЗ на навчальний рік, завдання психологічної служби постають такі:

- Проведення адаптації дошкільника в дошкільному навчальному закладі;

- вивчення індивідуальних особливостей дітей, доведення одержаної інформації до відома педагогів та батьків;

- розвиток пізнавальних процесів та здібностей відповідно до вікових можливостей дітей, активізація творчої уяви та зв’язного мовлення;

- надання психологічної допомоги дітям з проблемами в емоційному розвитку та в розвитку пізнавальних процесів;

- психолого-педагогічна робота щодо розвитку творчості дітей;

- проведення психолого –педагогічної роботи з дітьми обдарованими;

- дослідження тривожності серед дітей старшого дошкільного віку;

- співробітництво з батьками, педагогами, розширювання психолого-педагогічних знань батьків;

- дослідження сфери сімейних стосунків, міжособистісних стосунків;

- визначення мікроклімату в дитячому закладі, відношення педагогів до дітей та взаємовідносини в колективі;

- визначення психологічної готовності до шкільного навчання дітей старших груп

 

 

 

Основні цілі психологічної служби в дошкільному закладі

 

- Робота зі створення умов з розвитку та оптимізації емоційного світу дітей та виховання гуманних та естетичних почуттів, моральних якостей засобами художніх творів, театралізацій казок, сюжетно-рольової гри;

- поглиблення роботи з розвитку адекватної та підвищеної самооцінки дитини;

- сприяння вільному розкриттю здібностей кожної дитини;

-  націлювання батьків і дітей на здоровий спосіб життя;

- здійснювати якісний підхід до виховання у дошкільників працьовитості, позитивного ставлення до праці як необхідної умови становлення громадянської позиції особистості;

- формування психологічної готовності дітей до навчання в школі.

 

Напрямки діяльності практичного психолога:

 

· підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу (здійснюється з дітьми, вихователями, батьками. Може відбуватися у формі лекцій, проведення психологічних консиліумів з вихователями, семінарів для вихователів та батьків);

· соціально-психологічне обстеження всіх учасників педагогічного процесу (здійснюється з метою покращення навчання та виховання дітей);

· проведення моніторингу психологічного розвитку дітей (здійснюється з метою виявлення психологічних проблем та визначення їх природи);

· психологічна профілактика й корекція.

 

 

 

 

П’ять шляхів до серця дитини

 

Кожна дитина потребує батьківської любові. І батьки повинні навчатися виявляти свою любов до неї, спілкуючись.

Частіше нагадуйте собі таке:

•       перед вами – діти;

•       вони поводяться, як діти;

•       трапляється, що їх поведінка нервує батьків;

•       якщо я виконуватиму свої батьківські обов’язки, любитиму дітей, незважаючи на їхні провини, вони виправляться, коли подорослішають.

Дітей вчить те, що їх оточує.

 

 

• Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати

• Якщо дитині часто демонструють ворожість - вона вчиться битися

• Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязким

• Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватим

• Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терпимим

• Якщо дитину часто підбадьорюють - вона вчиться впевненості в собі

• Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати

• Якщо з дитиною зазвичай чесні - він вчиться справедливості

• Якщо дитина живе з почуттям безпеки - він вчиться вірити

• Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе потрібним - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.

 

 

Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів

 

1.Шановні батьки! Пам’ятайте, що ви самі  запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, стати людиною.

2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому, кожен із нас у ньому має робити.

3. Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене доскональності, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.

4.Мої почуття ще недозрілі – прошу будьте чутливими до моїх потреб.

5. Щоб розвиватись, мені потрібне ваше заохочення, не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

6. Давайте мені трохи самостійності, дозвольте припускатися помилок, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7. Прошу, не робіть усього за мене, адже я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.

8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонацій, голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене бути кращою.

9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу щоб ви частіше брали мене на руки, пестили, цілували. Але будьте уважними, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, що заважають мені робити самостійно кроки.

10. Любі мої, я вас дуже люблю! Доведіть мені, що ви любите мене також.

http://trudolub-sad.ucoz.ua/karapuzy_proz.png

Десять заповідей для батьків.

 

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти або таким, як ти хочеш. Допоможи йому стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для нього зробив. Ти дав йому життя, як він може віддячити тобі? Він дасть життя іншому, той - третьому, і це необоротний закон вдячності.

3. Чи не зганяти на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному під силу і, будь упевнений, йому вона важка не менше, ніж тобі, а може бути і більше, оскільки у нього немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - це його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш - але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8. Дитина - це не тиран, який заволодіває усією твоїм життям, не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наш», «свій» дитина, але душа, дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб робили твоєму.

10. Люби свою дитину будь-яким - неталановитих, невдахою, дорослим. Спілкуючись з ним, радуйся. Тому що дитина - це свято, яке поки з тобою.

 

Несприятливі умови сімейного виховання

 

1 .Сімейні конфлікти.

2. Роздратованість батьків

3. Ухиляння від контакту з дитиною

4. Намагання прискорити розвиток дитини.

5. Оберігання дитини від труднощів.

6. Пригнічення волі дитини.

7. Надмірне втручання у світ дитини.

8. Залежність дитини від матері.

9. Суворість

Сприятливі умови сімейного виховання

 

1.Справжня дружба.

2. Допомога іншому.

3. Рівність.

4. Лояльність.

5. Гордість за старших.

6. Шанування традицій.

7. Спільність.

8. Здібності, компетентність.

9. Вибір особистої мети.

10. Незалежність.

11. Самодисципліна.

12. Авторитет.

13. Яскравість уражень.

14. Різноманітність

 

Поради батькам – правила покарання

 

•       Покарання не має шкодити здоров'ю – ані фізичному, ані психічному. Воно має бути корисним.

•       Якщо є сумніви щодо  покарання – не карайте. Навіть якщо ви зрозуміли, що надто м’які, довірливі та нерішучі. Жодна «профілактика», жодних покарань «про всяк випадок»!

•       За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все одразу, а не по одному за кожний вчинок.

•       Краще не карати, ніж карати із запізненням .

•       Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі провини – ані слова. Не заважайте дитині розпочати життя спочатку.

•       Без приниження! Що б не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви несправедливі, то покарання не подіє, а зашкодить.

•       Дитина не повинна боятися покарання, вона має боятися не вашого гніву, а вашого засмучення.

 

Як відповідати на дитячі запитання

 

1. Ставтеся до запитань дитини з повагою, не відсторонюйтесь від них. Уважно слухайте дитяче запитання, намагайтеся зрозуміти, що зацікавило дитину в тому чи іншому предметі, явищі, про яке вона запитує.

2. Давайте стислі, доступні для дитини – дошкільника відповіді, не вживайте складних для розуміння слів, мовленнєвих зворотів.

3. Відповідь повина не лише збагатити дитину новими знаннями, а сприяти подальшим роздумам, спостереженням.

4. Заохочуйте самостійну розумову діяльність дитини, відповідаючи на її запитання зустрічним: «А ти як уважаєш?»

5. Відповідаючи на запитання дитини, намагайтеся залучити її до спостереження за навколишньою діяльністю, читанням, розгляду ілюстративного матеріалу.

6. Даючи відповідь на запитання дитини, впливайте на її почуття, виховуйте гуманізм, чутливість, тактовність до оточуючих.

7. Якщо відповідь на запитання дитини передбачає повідомлення знань, що недоступні для її розуміння, не бійтеся зауважити: «Дещо ти зараз не можеш осягнути, але коли підростеш, більше дізнаєшся і сам зможеш дати відповідь на це запитання».

 

Відділ освіти, молоді та спорту
Свалявської районної державної адміністрації

 

Керецьківський 

дошкільний навчальний заклад

Керецьківської сільської ради

"Теремок" 

 

 

 

Семінар психологів
Свалявського району
на тему
«У гостях у казки Рукавичка»

 

 

 

 


 

Керецьки
13 лютого 2014 року

 


Візитна картка

 

Юридична адреса :                                                    с.Керецьки, вул..Головна 9
Свалявського району
Закарпатської області
                                                                                            Тел.. 5-35-19

 

Структура ДНЗ

1група ясельна – «Ягідка»
2 групи молодші – «Калинка», «Бджілка»
2 групи середні – «Капітошка», «Сонечко»
2 групи старші – «Берізка», «Ромашка»

 

Працівники ДНЗ
Завідувач
Методист
Психолог
Музичний керівник
Медсестра
Завгосп
Бухгалтер
Вихователі - 18  
Помічники вихователя – 12
Кухарі – 4
Пралі -2  

Робочі по обслугованою - 4    

 

             

Тема: « У гостях у казки Рукавичка»


Мета : закріплювати з дітьми зміст казки «Рукавичка»;
Розвивати:
• зв’язне мовлення , зокрема діалогічне;
• логічно-образне мислення;
• уміння впізнавати героїв на малюнках;
•  емоційну сферу, кінестетичну чутливість, творчу уяву, уміння фантазувати, розмірковувати, самостійно робити висновки;
виховувати :ввічливість, комунікативні навички спілкування, любов до живої природи.
Обладнання :шаблон рукавички, казкові герої в іграшках та картинках, ялинки, куші, самоклейки, розрізні картинки.
Попередня робота:
-  читання казки «Рукавичка»;
- розгляд ілюстрацій до казки;
- ігри на розвиток дрібної моторики пальців рук
- ігри-вкладинки;
- заучування віршів.


Хід заняття


1. Вправа «Привітання»


Психолог  :
- Добрий день малята! Подивіться як багато гостей сьогодні до нас завітало?  Привітаємось з ними:
- Добрий день!
- Подивіться один на одного і посміхніться. А зараз посміхніться нашим гостям .
- Я думаю , що на протязі нашого заняття настрій у вас буде гарний.
- Сьогодні у нас незвичайне заняття . Запрошую  вас у подорож до казки.
- Ви любите казки? А які казки ви знаєте?
- Послухайте ,  яка приємна музика ? Звідки вона?(з казки) . Давайте вирушати до мандрівки.
- Ой ! Погляньте якісь сліди. Підемо по них, можливо вони і доведуть нас до казки.(звертаю увагу дітей на рукавичку)
-  Що це? (рукавичка)
- А з якої це казки ви знаєте?
- Щось нікого не видно мабуть звірі не знайшли ще рукавички?
- Зараз ми з вами пригадаємо казку і допоможемо звірятам знайти дорогу до рукавички.

 

2. Інсценізація казки


- Ви будете казковими героями звірятами, а я буду допомагати розповідати нашу казочку.  Хто пригадає героїв казки «Рукавичка». Я допоможу вам розподілити ролі і розпочнемо казочку.
- Ішов дід лісом , а з ним бігла собачка. Загубив дід рукавичку. От біжить лісом мишка, побачила рукавичку тай питає :
- Мишка Хто, хто в рукавичці живе?
- Ніхто не озивається
- Мишка Тут я буду жити.
- Ось прискакала жабка тай питає?
- Жабка: Хто, хто в рукавичці живе
- Мишка : Я, мишка-норушка! А ти хто?
- Жабка: А я, жабка-скрекотушка!
- Мишка : Іди до мене жити!
- Жабка стрибнула в рукавичку. Стали вони у двох жити. Біжить мимо зайчик-побігайчик. Зупинився і питає.
- Зайчик : ! Хто в рукавичці  живе?
- Мишка : Я, мишка норушка!
- Жабка: А я, жабка-скрекотушка! А ти хто?
- Зайчик : А я, зайчик побігайчик!
- Мишка : Іди до нас жити!
- Іде лисичка сестричка, побачила рукавичку та й питає:
- Лисичка:  Хто, хто в рукавичці живе?
- Мишка : Я, мишка норушка!
- Жабка: А я, жабка-скрекотушка!
- Зайчик : А я, зайчик побігайчик! А ти хто?
- Лисичка:  А я, лисичка сестричка.
- Мишка : Іди до нас жити!
- Залізла лисичка. Стали вони учотирьох жити. Прибіг вовчик-братик, заглянув та й питає:
- Вовчик: Хто, хто в рукавичці живе?
- Мишка : Я, мишка норушка!
- Жабка: А я, жабка-скрекотушка!
- Зайчик : А я, зайчик побігайчик!
- Лисичка:  А я, лисичка сестричка. А ти хто?
- Вовчик:  А я, вовчик братик.
- Мишка : Іди до нас жити!
-  Вовк заліз у рукавичку тепер їх стало п’ятеро. От вони всі в рукавичці живуть, поживають . Коли це йде мимо  кабан. Тай питає?
- Кабан :Хто, хто в рукавичці живе?
- Мишка : Я, мишка норушка!
- Жабка: А я, жабка-скрекотушка!
- Зайчик : А я, зайчик побігайчик!
- Лисичка:  А я, лисичка сестричка!
- Вовчик:  А я, вовчик братик. А ти хто?
- Кабан:А я кабан-іклан пустіть у рукавичку .
- Пустили і кабана ось вони всі живуть разом коли це чують щось тріщить піл ногами. Біжить лісом ведмідь клишоногий. Побачив він рукавичку зупинився, і заревів щосили.
- Ведмідь : Хто, хто в рукавичці живе?
-  Мишка : Я, мишка норушка!
- Жабка: А я, жабка-скрекотушка!
- Зайчик : А я, зайчик побігайчик!
- Лисичка:  А я, лисичка сестричка.
- Вовчик:  А я, вовчик братик. А ти хто?
- Ведмідь: А я, ведмідь набрід.
- Мишка : Іди тільки скраєчку !
- Ведмідь поліз у рукавичку.

Раптом дід схаменувся – нема рукавички! Він тоді з собачкою шукати її. Песик побачив і підбіг до рукавички і як загавкає що сили звірі злякалися і розбіглися з рукавички.

- Дітки сподобалась вам казочка?  Зараз ми  відпочинемо.

 

3. Фізкультхвилинка  «Зайченята»


- Уявимо собі що ми маленькі зайченята:
Сірий зайчик скік та скік,
По капусту він прибіг,
Нахилився зірвав головку
Але й мав собі мороку,
Поки в ліс її приніс
Мокрий став у нього ніс.


4. Вправа «Знайди домівку» 


- Дітки наші звірятка так злякалися собачки, що заблукали у лісі. Для того щоб їм допомогти нам потрібно відгадати загадки, та знайти домівки де живуть наші маленькі друзі. Допоможемо звірятам
Загадки :
У маленької тваринки
Чорні очі намистинки
Кожушок сіренький
І хвостик тоненький. (Мишка)
- Молодці! Ну звичайно це мишка , а де живе наша мишка?
- Слухаємо наступну загадку:
Куций хвіст і довгі ноги
Уночі і вдень тривоги
Миру й спокою не знаю
І злякавшись утікаю .(Зайчик)
- А де живе наш зайчик?
- У кущах вона ночує
І на зайчика полює.
Вся руденька ця сестричка,
А зовуть її ... (Лисичка)
- А де живе лисичка ?
Не боїться він морозів –
Цілу зиму спить в барлозі
Влітку любить мед , ожину
Смачну ягідку малину. (Ведмідь)
- А де живе наш ведмідь? Молодці, діти,  допомогли звірятам повернутися додому. 

Та щось мишка, лисичка та вовчик засумували. В їх будиночку хтось похазяйнував і розірвав фотографії . та ми діти чемні , допоможемо звірятам.


5. Дидактична вправа «Склади ціле»


-  Розділимося на команди по  шестеро . Перші шість сідають за перший столик і допоможуть Лисичці зібрати докупи її фотографію.
- Другі шість сядуть за наступний столик і допоможуть Ведмедикові  зібрати докупи його фотографію.
- Наступні сідають за третій столик і допоможуть Мишці зібрати докупи її фотографію.
- А я вам допоможу.(Діти складають пазли).


-  Хтось пригадає  віршик про лисичку, ведмедика,  зайчика, мишку?


6. Розповідь віршів


7. Пальчикова гімнастика «Зима»


Ой у лісі лист зів’яв
(пальці обох рук дивлять угору)
Білий сніг на землю впав
( покласти долоні на стіл)
На дубочки молоденькі
(широко розвести пальці вгору )
На ялинки зелененькі
(широко розвести пальці вниз)
Замела зима доріжки
Всі горбочки та доріжки
(колові рухи)
Біло-біло в лісі стало
(кожен палець торкається великого)
Так багато снігу стало.


8. Вправа «Прикрасимо рукавичку»

 

- Дітки подивіться на дідусеву рукавичку.   Після того як побували в ній казкові звірята, вона стала некрасива. Прикрасимо її зробимо дідусеві приємне?
- Кожен з вас підійде і вибере собі прикрасу . Її потрібно приклеїти  на рукавичку.(Діти виконують аплікацію).
- Якою рукавичка стала красивою. Я знаю дідуся що загубив рукавичку і поверну її йому. 

 


9. Підсумок заняття


- В якій казці ми сьогодні подорожували ?
- Які звірі жили у рукавичці?
- Хто вигнав звірят з рукавички?
- Чи сподобалася вам наша подорож?

- Дітки як жили звірята у рукавичці?

- Так і ми з вами повинні дружно і весело жити у нашому дитячому садку. 
- На наступних заняттях ми продовжимо подорожувати  по казках
- Ваш настрій не погіршився після заняття ? Давайте ми ще раз посміхнемося один одному і нашим гостям . На цьому наше заняття закінчилось. Скажемо нашим гостям до побачення.
- А щоб ваш настрій і надалі був хорошим я пригощу вас гостинцями.

 

 

Тренінгове заняття для вихователів

"Пізнай свою природу і ти пізнаєш істину"

Мета заняття: самопрезентація кожного учасника групи, духовне та творче саморозкриття, створення позитивного мікроклімату в колективі, розвиток самоаналізу.

 

 

Вправа "Привітання"

Мета: саморозкриття, стисла самопрезентація.

Учасники по колу передають одне одному квітку, називаячи своє імя та притаманну їм рису характеру, що починається з першої літери імені.

Вправа "Правила роботи у групі"

Мета: регламентувати роботу у групі.

Вправа "Очікування"

Мета: визначити сподівання й очікування від заняття.

Учасники отримують стікери у вигляді метеликів, на які записують свої очікування, читають їх та наклеюють на квітку сподівань.

 

 

Вправа: Вправа «Футболка з написом»

Мета: формувати здатність до саморозкриття.

Уявіть, що ви маєте взяти участь у всесвітньому марафоні. Зробіть напис на футболці, який би якнайкраще вас презентував, був вашим девізом.

Вправа «Мій Всесвіт»

Мета: зміцнення образу власного «Я».

Учасникам роздають аркуші паперу. Посередині потрібно намалювати серце, у центрі написати велику літеру Я. Від центру свого Всесвіту провести лінії – «судини» - і підписати кожну.

Висновок: «Карта внутрішнього Всесвіту» кожного показує, що у всіх є те, що робить нас унікальними, і те, що нас об’єднує,те, що урізноманітнює світ.

 

Вправа «Витинанка»

Мета: зняти емоційне напруження, формувати тактильні відчуття.

Учасники отримують аркуші, заплющують очі і виконують інструкції ведучого: зігнути аркуш навпіл,відірвати правий кутик, зігнути навпіл, відірвати лівий, зігнути навпіл, відірвати правий кутик.

Чи схожі ваші витинанки?

Висновок: виконуючи одні і ті ж дії, результат у кожного свій.

 

Вправа «Метафора»

Мета: активізація образного мислення.

Притча «Пророк та довгі ложки»

Один правовірний прийшов до пророка Еліаса. Його дуже хвилювало, що таке пекло і рай, бо він хотів жити праведно. «Де пекло, а де рай?» - з цим питанням чоловік звернувся до пророка, але Еліас не відповів. Він взяв того хто запитував, за руку і повів темними провулками до палацу. Крізь залізну браму вони ввійшли до великої зали. Народу там було дуже багато, бідні та багаті, в дранні та багатому вбранні, оздобленому коштовним камінням. Посеред залу стояв на вогні величезний казан, де кипів суп, який на Сході називають «аш». Від варева тхнуло на всю залу. Навколо казана юрбилися люди із запаленими щоками і очима. Кожен намагався отримати свою порцію супу.

Супутник пророка Еліаса був вражений, коли побачив у них в руках по ложці завбільшки з нього самого. Лише на самому кінці ложка мала деревяну ручку, а інша частина держака, вміст якої міг нагодувати будь – кого, була залізною і нестерпно гарячою від супу.

Голодні люди жадібно тикали своїми ложками: кожен намагався отримати порцію, але нікому не вдавалося. Ледь - ледь вони витягали ложки супу, та оскільки ложки були надто довгими, то навіть найсильніші не могли відправити їх до рота. Найбільш завзяті обпікали руки й обличчя і, охоплені жадібністю, обливали супом плечі сусідів. З лайкою вони накидалися одне на одного і билися тими ж ложками, якими могли втамувати голод. Пророк Еліас торкнувся плеча свого супутника і сказав: «Ось це – пекло!».

Вони залишили залу і вже не чули пекельного лементу. Після тривалої мандрівки темними переходами вони увійшли до іншої зали. Тут також було багато людей. Посеред зали стояв казан із супом: кожен мав таку ж величезну ложку, яку Еліас та його супутник уже бачили у пеклі. Але люди були вгодованими, в залі чутно було лише вдоволені голоси та звуки ложок, що занурювалися у казан. Люди підходили парами. Один занурював ложку і годував іншого. Якщо для кого – небудь ложка виявлялася надто важкою, то відразу ж інша пара допомагала своїми ложками, тому кожен міг спокійно їсти. Тільки – но насичувався один, його місце займав інший. Пророк Еліас сказав своєму супутникові: «А ось це – рай!».

Психолог. Цій  історії вже більш як тисячу років, вона життєва. Так відбувається, коли ми спостерігаємо труднощі, суперечки, прояв агресії у відносинах, протиборство людини з довколишнім світом і протиріччя між групами і народами.

«Пекло» - це праця поруч, але проти одне одного, кожен – тільки за себе улюбленого і проти інших. «Рай», навпаки, - це готовність мати позитивні відносини з оточенням. Дві групи – люди раю і люди пекла – мають однакові чи схожі проблеми. Але живуть вони в раю чи в пеклі, залежить від того , як намагаються вирішити ці проблеми.

 

Вправа «Коло вражень»

Мета:отримання зворотнього зв’язку від учасників.

·        Що нового сьогодні я відкрив для себе?

·        Що я відчував на початку заняття і зараз?

·        Що я можу побажати учасникам групи?

Підбиття підсумків

-         Чи справдилися ваші очікування?